Нерегулярні залучення чоловічої статі до одиниці
тег
des taages
dem Тег
від тегу
Однозначне правило залучення чоловічої статі
дер Боте
des Boten
Дем Ботен
від Ботена
Однозначний змішаний потяг для чоловічої статі
der Staat
des States
dem staat
від штату
Сингулярне нерегульоване залучення для жіночого типу
die Рука
der Hand
der Hand
die Рука
Звичайна привабливість для жіночого типу
die schule
дер Шуле
дер Шуле
die schule
Немає суміші для жіночої особини.
Однозначне безправильне відмінювання до нейтральної породи
das pferd
des Pferdes
дем Пферд
das pferd
Для нейтрального типу однини не існує регулярної флексії.
Нейтральний тип Сингулярний мікс-постріл
das auge
des Auges
Дем Оге
das auge
*** Звичайно, вони подаються з однієї таблиці в їх численних випадках. Я маю на увазі, відповідно до того, що я маю на увазі, або не можу пояснити, відповідно до того, що ми визначаємо в цій таблиці .. Наприклад, при складанні речення це слово. Це визначає, чи слова групуються, чи слова групуються. Отже, ці слова спряжені відповідно.
Ні, я не поранив голову. Я бачу, звідки проблема.
Müsaade edersen, Türkçeyle küçük bir kiyaslama yapayim. Türkler iki ya da üç ünsüzü bir arada telaffuz edemiyorlar. Mesela çorap anlamindaki Strumpf kelimesini burada yetismeyen Türkler “Schuturumf” olarak söylerler.
Щодо турецької, корисна голосна була введена спеціально для численних односкладних слів, взятих з арабської:
Арабська назва схожа на назву в турецькій мові.
Ama “ismim” derken bu yardimci sese gerek yok artik.
Almancaya gelirsek, kelime sonunda bulunan bazi ünsüzlerden sonra (özellikle t ya da d) ikinci bir ünsüzün gelmesi telaffuzu zorlastiriyor, araya bir yardimci ses giriyor, bu da genellikle “e” oluyor. (Istisnalari var mi, su anda bilemiyorum.)
Яні
Pferds сказати трохи складно (я не можу сказати, що це ніколи не відбувається), тому що є ті, хто може ним скористатися, але правило наразі триває так.
Це також видно з дієслів.
іч лерн-е
іч лерн-те
ich arbeit-e
ich arbeit-ete (тут два t, тобто arbeit, ми не можемо його відняти, ми не розуміємо, що це Präteritum)
Чи не згадується про складність такої вимови у книгах, над якими ви працюєте, замість канонічних?
